Настав час баштанних плодів. І беззаперечний лідер серед них - кавун. Як отримати насолоду від споживання кавунів і водночас розрізнити “здоровий”, без вмісту нітратів, кавун? Кілька маленьких порад.У гонитві за урожаєм
Нерідко в гонитві за урожаєм середньостиглі сорти стимулюються азотними добривами, що позначається на нашому здоров'ї. Нітрати, що скупчилися в кавуні, при вживанні благополучно перебирається в людський організм. Наслідки можуть виявитися важкими - гостре інфекційне отруєння або ж хронічна інтоксикація, яку медики називають "кумулятивним ефектом". При потраплянні до організму людини нітрати (самі по собі безпечні) перетворюються на інші солі азотної кислоти - нітрит. Нітрит пригнічує клітинне дихання. У високих дозах вони знижують працездатність, викликають відчуття втоми. Можливі запаморочення, непритомність. Також можливе загострення хронічних захворювань серця.
Доросла людина легко переносить дозу 150-200 міліграм в день. Гранично допустима доза - 500 міліграм на добу, при потраплянні до організму 600 міліграм нітратів і більш наступає отруєння. Для важкого отруєння маленької дитини достатньо 40-50 міліграм. Майже щорічно гине декілька десятків дітей від 2 до 5 років. Причина - скиба кавуна або дині. 80-100 міліграм нітратів, що містяться в них, ніяк не відіб'ються на дорослому, але можуть бути смертельні для маленької дитини.
Наступна небезпека, яка причаїлася в кавуні, а також на його поверхні - мікроби. Якщо під час завантаження-розвантаження кавун тріскається, то витікаючий з нього сік стає чудовим середовищем для розмноження мікроорганізмів, які викликають гострі кишкові захворювання.
Поширений прийом продавців для доказу стиглості кавуна - вирізувати з нього невелику пірамідку - також не обіцяє нічого гарного. По-перше, невідомо, що тим самим ножем різали, та чи взагалі мили його коли-небудь. А по-друге, навіть якщо усередині плоду не було збудників захворювань, то тепер з великою часткою вірогідності можна сміливо стверджувати, що вони там з'явилися.
П`ять ознак нітратного кавуна:
- постукайте по кавуну - відчуття, немов б`єте по приспущеному м`ячу;
- зріз гладкий і навіть глянцевий на вигляд, хоча повинен світитися цукровими крупинками;
- якщо розкришити м`якоть в склянку з водою, то вода стане рожевою або червоною, здоровий кавун зробить рідину просто каламутною;
- м`якоть бліда з товстими прожилками;
- якщо при стисненні кавун не тріщить, але на вигляд зрілий, значить, дозрів він не без чужої "допомоги".
Корисний в усіх відношеннях
Кавун вважається кращим природним сечогінним засобом: він відмінно виводить солі та шлаки, а тому його нерідко рекомендують лікарі - при подагрі, захворюваннях нирок, печінки, серця та шлунку. Крім того, в кавуні міститься багато заліза, тому його вводять в раціон хворих анемією. Корисно гризти дзернята кавуна - їхнє масло за своїми якостями нагадує мигдальне.
Кавун їдять всі. І навіть ті, хто постійно сидить на дієті, - оскільки в одному кілограмі кавунової м'якоті міститься не більше 480 ккал. А нещодавно ізраїльські учені виростили "дієтичний кавун": у ньому калорій на 40% менше.
Здоровий смугастий
Як зрозуміти, що ви не помилилися з вибором кавуна.
Перший показник природної стиглості кавуна - суха плодоніжка (хвостик на верхівці плоду). Кавуниця(слід від квітки на нижньому 'полюсі' плоду) - лише анатомічний дефект квітки, із стиглістю він ніяк не пов`язаний.
Вважається, що стиглий кавун повинен дзвеніти, якщо по ньому поплескати долонею. Насправді звук залежить від того, розм`якшилася всередині м`якоть чи ні. Якраз зелений плід і дзвенітиме, а стиглий кавун повинен бути глухим.
Тріск, який видає кавун, якщо його стиснути руками, - хороша ознака. Такий товар можна сміливо купувати.
Земляна пляма внизу збоку, бажано, повинна бути жовтою, а не білою.
Стиглий кавун можна легко подряпати - провівши по ньому нігтем, ви без проблем знімете верхній шар шкірки.
Наостанок
Зберігати кавуни краще при кімнатній температурі, оскільки тоді вони зберігають більший вміст корисних речовин, ніж ті, які зберігалися в холодильнику.
Американські учені з'ясували, що в кавунах, що зберігаються при кімнатній температурі, з часом підвищується зміст каротіноїдов. Різницю можна побачити навіть неозброєним оком: після двох тижнів зберігання при кімнатній температурі кавун темніє, шкоринка стає тоншою.
У кавунів, що зберігаються в холодильнику, шкоринка залишається такою, якою вона була у момент зриву. Це говорить про те, що при кімнатній температурі кавуни продовжують дозрівати, а в холодильнику цей процес зупиняється
