Черемша: поповнюємо організм вітамінами та мікроелементами
Взимку значно скорочується прийом свіжих фруктів і овочів, а ті, що потрапляють на наш стіл, не містять достатньої кількості корисних речовин. Тому до весни, як правило, практично у всіх з'являються ознаки весняного гіповітамінозу або, як кажуть у народі, авітамінозу.
Весна та початок літа благодатна пора, коли починає з'являтися перша зелень, вирощена на присадибних ділянках. Завдяки цьому зеленому царству можна заповнити нестачу вітамінів. Серед інших трав своїм вітамінним складом і гострим смаком виділяється черемша.
На вигляд трава схожа на конвалію - те ж листя, тільки без ніжних білих квітів, та й запах у черемші аж ніяк не „гламурний”, а скоріше сильний, часниковий.
Не випадково одна з назв цієї рослини - дикий часник, або „ведмежа цибуля”. Чому „ведмежа”? Тому що ця дика цибуля - одне з улюблених ведмежих ласощів. Прокинувшись, неабияк схудлі після зимової сплячки ведмеді з задоволенням відновлюють сили за допомогою черемші.
Черемша - багаторічна трав'яниста, тіньолюбива рослина родини цибулевих. Харчова, лікарська та медоносна культура, яка росте в листяних і мішаних лісах. Поширена на Поліссі, в Лісостепу, північно-східній частині Степу, в Карпатах.
Промислова заготівля можлива у Хмельницькій, Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській і Львівській областях. Ареал розповсюдження незначний, тому черемша потребує дбайливого використання і охорони. Рослину занесено до Червоної книги України.
Траву (стебла і листя) збирають у березні-травні, а цибулини - після дозрівання насіння.
Черемша - справжня „вітамінна бомба”, що випереджає за вмістом вітаміну С такі культури як зелена цибуля і часник. Користь черемші в тому, що вона є природним антиоксидантом. Зміст аскорбінки (вітаміну С) в її листі просто „зашкалює”. Крім цього в черемші є вітамін А (відповідає за правильний обмін речовин, а також молодість і красу), вітаміни групи В (для клітинного метаболізму, в тому числі фолієва кислота), вітамін РР, при недоліку якого нас атакують сезонна депресія, безсоння і багато інших неприємностей. Мікроелементи (залізо, мідь, марганець, селен, фтор, цинк, йод), фруктоза, бета-каротин, ефірні масла, амінокислоти - чого тільки немає в складі цієї ароматної трави! Рослина сприяє виділенню шлункового соку і жовчі, посилює перистальтику кишечника, знищує анормальну і сприяє розвитку нормальної кишкової флори, розширює кровоносні судини, знижує кров'яний тиск, збільшує амплітуду і сповільнює ритм серцевих скорочень, сприяє розрідженню густих мокрот при бронхітах, виявляє фітонцидну активність, тобто вбиває чи пригнічує зростання і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів, та інших форм мікроорганізмів.
У народній медицині „ведмежу цибулю” використовують при порушенні травлення, проносі, відсутності апетиту, при катарах шлунка і кишечнику (особливо інфекційного походження), при гіпертонії, атеросклерозі. При грипі діє як профілактичний засіб грипу, дизентерії й тифу; має антицинготну і глистогінну дію. Зовнішньо застосовують для натирання болючих місць при ревматизмі. Як „кровоочисний” засіб черемшу вживають при фурункулах і висипах на шкірі. При зовнішньому застосуванні рослини спостерігається протимікробний, бактерицидний, протигрибковий, болезаспокійливий, протисверблячий ефект. Крім того вживання черемші сприяє розм'якшенню, розчиненню і відторгненню рогового шару епідермісу, волосся і нігтів, усуває зайву пігментацію шкіри. Вживати рослину в сирому вигляді рекомендується при лікуванні атеросклерозу, просто при нестачі вітаміну С, а також як протиглисний засіб. Вживання свіжої черемші допомагає справлятися із захворюваннями щитовидної залози.
Стародавні єгиптяни вважали черемшу одним з кращих профілактичних засобів під час епідемій холери і чуми. На щастя, чума нам поки не загрожує, але потужні бактерицидні властивості черемші використовуються і до сьогодння.
У стародавній Греції черемшу вважали рослиною, яка здатна, так би мовити, „підтримувати мужність”. Подрібнені листочки черемші і сік успішно застосовувався зовнішньо при різних захворюваннях шкіри, особливо при появі лишаїв і бородавок.
Як відомо, „ведмежа цибуля” є улюбленою їжею у досить великої кількості різних народів, особливо її цінують ранньою весною - в той час, коли у людини вітамінне голодування через те, що інші овочі і фрукти ще не дозріли. Свіжі молоді пагони, листя і стебла використовують як начинку для приготування пирогів, а також для страв з м'яса і риби в якості заміни цибулі. Черемша не втрачає своїх корисних властивостей при засушуванні про запас для використання замість часнику і цибулі.
Але міру теж знати потрібно - в день для вживання буде достатньо одного середнього пучка. За заявою сучасних лікарів, черемшу взагалі не можна вживати вагітним жінкам, а також людям, що страждають такими захворюваннями як гастрит, виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки, панкреатит, гепатит, епілепсія. У великих кількостях лікувальні препарати з черемші вживати не можна, так як це може викликати розлад серцевої діяльності, може розвинутися безсоння, головний біль і пронос.
У всьому дотримуйтесь міри – і тоді весняна зелень принесе лише користь!
Інна Сливінська,
методист обласного методичного кабінету
