релігійні свята

Нехай біда відійде в рік минулий

Під час Новорічних і Різдвяних свят ми щиро бажаємо одне одному щастя, здоров’я, сімейного добробуту, миру і злагоди в суспільстві. На жаль, останні два роки наші добрі побажання і сподівання не здійснюються. Справдилася тільки народна прикмета: «Як Новий рік зустрінеш, так його і добудеш». 

Війна триває. Але не можна жити без віри у те, що негаразди нарешті відійдуть у минуле, а попереду нас чекають зміни на краще.  Тож віремо і сподіваймось!

19 грудня - День святого Миколая

Так, як пощастило святому Миколаєві, здається, не пощастило жодному іншому свято.

Цей чоловік, який народився ще в III столітті, не залишає світ живих і досі. Його пам’ятають. До іконописних зображень Ніколауса — єпископа в малоазійській провінції Римської імперії Лікія (тепер турецька провінція Мугла), до лику Миколая Чудотворця звертаються з молитвами дорослі.

А діти люблять його практично як казкового персонажа, котрий, однак, цілком реально приносить їм однієї чарівно...

 

Тринадцятого грудня - День святого Андрія Первозванного.

Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.

Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено...

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови“

Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем".В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови.

Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що цікаво - шанується воно одночасно і християнами і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.Свято Покрови Матері Слави в Колодарі православних рідновірів ознаменовує засинання Природи, та вкривання Землі .....

11 вересня церква вшановує усікновення голови Івана Хрестителя

Пам’ять про усікновення чесної голови св. Івана Хрестителя вшановують 11 вересня православні та греко-католики, які дотримуються Юліанського календаря. Про цю подію говорить Біблія. Вшановуючи пам’ять Івана Предтечі, вірні у цей день дотримуються строгого посту.

Про мученицьку смерть Івана Предтечі детально розповідається в Євангелії від Марка (6, 14-30). Іван Хреститель осуджував царя Ірода за те, що той жив із дружиною свого рідного брата – Іродіадою. Відтак жінка захотіла помститися Іванові і таким чином приховати свій ганебний вчинок. Одного разу, коли Ірод святкував свій день народження, для нього танцювала танець донька Іродіади – Соломея. Цей танець дуже сподобався Іродові і він пообіцяв дівчині, що виконає будь-яке її бажання. Дівчина, за намовою матері,

Зелені свята

Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу.

В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені

Літні звичаї та обряди

Літній цикл, як і весняний, вщент заповнений хліборобськими турботами, насамперед доглядом за посівами, не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями травня. Першою такою датою був день Івана Богослова, який припадав на 21 травня. За народним календарем, це був рубіж для весняної сівби ярих. Недаремно з цього приводу казали: «Хто не посіяв до Івана Богослова,той

Сторінки