В цьому році 17 квітня православні відзначають Чистий четвер – день спогаду Таємної вечері, на якій Ісус Христос встановив головне християнське таїнство — причастя.
Цього дня, під час богослужінь, згадують одну з найважливіших євангельських подій: Таємну вечерю, на якій Ісус Христос омив ноги своїм учням, показавши тим самим приклад братської любові, покори і смиренності.
Згідно з Євангелієм, на Таємній вечері Ісус Христос встановив обряд євхаристії – Святого Причастя. Церква наказує усім вірянам, які мають можливість, обов'язково причаститися під час богослужіння у Великий четвер.
З Чистого четверга і до неділі у всіх православних храмах церковні служби присвячуються спогадам про земні страждання Спасителя.
Традиційно цього дня випікають паски. Паска – це не просто ритуальний хліб, вона символізує тіло Христове і до її виготовлення треба ставитись з особливим натхненням та трепетом. Перед тим, як випікати паски, необхідно помолитись, аби очистити думи та помисли.
Обід у цей день короткий, бо головне – це вечеря, яка відбувається після Страстей, пізно вночі.
Існує повір’я, що в Чистий четвер, до сходу сонця, «ворон носить з гнізда своїх пташенят купати в річці». В народі вірили, що ті, хто скупається раніше від воронячих дітей, будуть здорові та сильні протягом усього року. Викупавшись, набирали зі своєї купелі відро води, несли його на перехресну дорогу і виливали – «щоб там усе лихо зоставалося».
Головним дійством цього дня стає прибирання будинків, дворів і городів від сміття, бруду і пилу, що накопичилися за зиму. В першу чергу оновлювали і мили ікони та лампади. Потім ретельно мили підлогу, стіни, стелю хати, стіл і лавки, відтирали піском, скребли ножем.
Вогнем, де згорав весь непотріб, очищували повітря аж до неба, щоб землю звільнити від всякої нечисті та на урожай добрий заробити. Цим вогнем нічого не можна було запалювати, і він сам мусив погаснути.
У народі говорили: «Якщо в Чистий четвер вимиєшся і вимиєш, увесь рік чистота в хаті водитися буде». Після прибирання, проведеного в Чистий четвер, в будинках не прибирали і не мели підлоги до Великодня, щоб «не засмітити ока Христу, який лежить у труні».
Великий четвер супроводжувався рядом традицій, вірувань та ритуалів. В цей день дівчата заворожували собі красу. Вони збиралися перед світанком на берегах рік та озер і там дожидаються сходу сонця. Як тільки сонце вийде з-за обрію, дівчата роздягаються, розпускають коси і стрибають у воду, примовляючи: Водане, на тобі русу косу, Дай мені дівочу красу!
Раніше, в Чистий четвер стригли дітей – «щоб волосся не лізло та щоб голова не боліла».
Цього господар готував «трійцю» та сучив свічки. «Трійця» – це три великих грубих свічки, в які вкладалися освячені «купальські», «маковейські» та «зеленосвятські» квіти-зілля. Але «трійцю» мали лише ті господарі, у яких була власна пасіка. Три свічки визначали так: одна на пошану сонцю, друга – покійникам, третя – на щастя і здоров’я всім живим.
Виготовлена на Чистий четвер страсна свічка («трійця») захищає оселю від пожеж, тих хто в ній мешкає від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах. Необхідно будь-що, і ні в якому разі не загасивши, донести тепло великоднього вогника до свого будинку. Полум'ям страсної свічки випалювали хрест у хаті на сволоці — «щоб лиха нечисть хату минала».
Існує повір'я, що на Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати «Мертвецький Великдень». Отож зайшовши пізно вночі до церкви можна, за народними уявленнями, побачити, як покійники славлять Воскресіння Христове, а церковну службу служать священики, що померли. Тільки зустрічатися з ними не потрібно, бо вони в цей час стають особливо агресивними.
