Посіви озимини на території Рівненської області припинили вегетацію 15-16 листопада. Такі строки були на два тижні пізнішими за середні багаторічні та на тиждень ранішими за тогорічні (лише на півночі на тиждень ранішими). Рослини на спостережних полях за період осінньої вегетації встигли досягти фенологічних фаз розвитку «сходи» (озима пшениця) та «кущіння» (озиме жито). Умови осіннього періоду були цілком сприятливими для загартовування рослин до зимових погодних умов.
Зимовий період впродовж другої половини листопада-січня не сприяв глибокому спокою рослин озимини, оскільки аномальне тепло змусило їх тимчасово відновити вегетацію (1-6 січня) із наступним швидким її припиненням, однак на фоні високих денних температур подекуди ростові процеси у рослин могли продовжуватись. Проте на разі, можна зробити висновок, що це сприяло лише зміцненню посівів, зокрема тих, що перебувають у фазі «сходи».
Агрометеорологами області у холодний період року постійно ведеться контроль температурних показників на глибині залягання вузла кущіння та розрахунок критичних температур, що можуть становити загрозу. Вузол кущіння – єдиний орган рослини, здатен навесні регенерувати нові пагони та коріння, тому його збереження впродовж зими є ключовим моментом збереження посівів. Впродовж листопада-січня такої загрози не формувалось.
25 січня на полях області відбирались зразки рослин зимуючих культур (озима пшениця та жито, люцерна) для відрощування та визначення їх життєздатності по проходженню першої половини зими. Було відібрано: зразки жита сорту «Харківське», пшениці сортів «Юлія» та «Патрас», люцерни – «Надія». На дату відбору зразків ґрунт на полях був талим, що дозволило проводити відрощування як монолітним, так і водним методами. Аналіз результатів відрощування не виявив пошкоджень та загибелі рослин у зразках. Тож можна зробити висновок, що м’який температурний режим, достатнє атмосферне зволоження впродовж першої половини зимового періоду, сприяли збереженню озимих зернових та багаторічних трав у доброму стані та навіть їх зміцненню, не зважаючи на ранні фази фенологічного розвитку посівів на окремих спостережних полях.
За результатами зимового визначення запасів продуктивної вологи ґрунту, їх рівні як в орному, так і в метровому шарах виявились одними з найвищих за період спостережень для півдня області та одними з найвищих за останні 17 років (дещо вищими були лише запаси у 2022 році) для півночі. Це дає підстави очікувати оптимальні умови волого забезпеченості ґрунту на початку метеорологічної весни.
Тож за плавного та м’якого перебігу другої половини зимового періоду, сільськогосподарські культури відновлять вегетацію у доброму стані. Та чи не найголовнішу роль у процесі формування врожаю озимих зернових відіграватимуть строки відновлення вегетації та агрометеорологічні умови на початку весни. Адже саме «стартові умови» визначають сутність майбутнього росту, розвитку, продуктивності озимих культур.