Рахункова палата вважає, що Міністерство внутрішніх справ України як центральний орган, який формує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) як орган, який реалізує державну політику у цій сфері, мають підготувати та подати на розгляд Кабміну Стратегію розвитку в Україні гідрометеорологічної діяльності та Державну цільову програму з матеріально-технічного забезпечення діяльності національної гідрометеорологічної служби. Ці документи повинні передбачати удосконалення законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення такої діяльності, визначати джерела її фінансування (включаючи підходи та принципи державно-приватного партнерства), а також завдання і заходи з матеріально-технічного переоснащення галузі.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на гідрометеорологічну діяльність, затвердженому на засіданні Рахункової палати. Відповідальний за підготовку цього Звіту – член Рахункової палати Богун В. П.
У Звіті зазначається, що фінансове забезпечення гідрометеорологічної діяльності в системі ДСНС (Українського гідрометеорологічного центру та підпорядкованих йому організацій) у 2017 році становило 62 відсотки потреби, з яких близько 96 відсотків – поточні видатки. Тільки протягом останніх трьох років потреба в капітальних видатках (видатках розвитку), у тому числі на придбання приладів та обладнання для технічного переоснащення гідрометеорологічної мережі, була забезпечена на рівні 7 відсотків. Протягом попередніх десяти років видатки розвитку взагалі не передбачалися.
Як наслідок, мережа наземних метеорологічних спостережень забезпечена автоматизованими системами на рівні 2 відс. потреби. Щільність мережі пунктів наземних метеорологічних спостережень у гірських районах України є недостатньою, а в акваторії Чорного та Азовського морів таких пунктів взагалі немає.
Діюча мережа метеорологічних радіолокаційних спостережень національної гідрометеорологічної служби, яка дає можливість отримувати інформацію про хмарність, опади і пов'язані з ними небезпечні погодні явища, охоплює лише 15 відс. території України.
Базова мережа спостережень за забрудненням ґрунту, атмосферного повітря, поверхневих вод суші та моря потребує заміни приладової бази, сформованої ще чверть століття тому.
Через недоліки фінансового забезпечення, у тому числі розрив між середньою заробітною платою фахівців з гідрометеорологічної діяльності в системі ДСНС та середньою заробітною платою в Україні у 2017 році (4 630 грн / 8 377 грн), зростають ризики відтоку працівників, які мають достатній рівень професійних знань, вмінь та навичок. Вирішення цього питання у частині підвищення рівня заробітної плати працівників гідрометеорологічної служби є нагальною потребою сьогодення.
За останні сім років фактична чисельність працівників Українського гідрометеорологічного центру та гідрометеорологічних організацій, що перебувають у його віданні, не зазнала істотних змін (зменшилася на 4,4 відсотка). Разом з тим, майже 23 відсотки персоналу на кінець 2017 року досягло пенсійного віку, що створює високі ризики масового виходу працівників на пенсію та суттєвого зниження ефективності діяльності через втрату корпоративних знань, вмінь та навичок.