Юрієва роса — то дівоча краса
День святого — ще й урочисте обрядове дійство проводів вівчарів з отарами на літні пасовиська
Травень літо в гості кличе, каже народна мудрість. Це місяць апогею весни. Земля оживає, чепуриться в зелені шати, довкола все проростає, розквітає, співає. Недаремно і православні травневі свята мають своєрідні назви: Юрія Весняного (6), Яреми-Запрягальника (14), Ярини-Розсадниці (18), Пахома-Бокогрія (28). Та найяскравіші і найвелелюдніші з весняних свят після Великодня, які повсюдно відзначають і в наші дні, — Юрія Весняного і Трійця, або Зелена Неділя.
День Святого Великомученика Юрія — Георгія Переможця — свято шановане у всьому християнському світі. В «Історії української літератури» Михайла Грушевського читаємо: «У цей день сходить весна на землю. Перед тим її викликали, виглядали, стрічали — тепер вона вже тут. Юрій — се той божий ключик, що відмикає небо і випускає дощ, росу — Божу красу». Про цілющі властивості Юрієвої роси складено поетичні легенди. У святковий день вдосвіта дівчатам слід босоніж пройтися по росі, а потім умити нею обличчя. Юрієва роса — то дівоча краса, каже народне прислів’я. У гірських районах Буковини, Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини на Юрія щороку відбуваються традиційні урочисті проводи вівчарів з отарами на літні пасовиська. Це грандіозні святкові дійства з танцями і коломийками, з відлунням у горах трембіт і музик.
За народними прикметами на Юрія слід оглянути весняні сходи на ланах. Якщо озимина «горобцю по коліна» — літо буде неврожайним, а якщо на поле сяде ворона і її не буде видно — літо буде щедрим на збіжжя. Якщо почуєте голос зозулі, не гайтесь із посівом яровини. Якщо на Юрія щедрі роси, — буде добрий урожай на просо.
На Яреми-Запрягальника слід звернути увагу на те, якою буде вечірня пора. Якщо вечір видасться погожим і теплим, а ніч зоряна — літо буде сухе і врожайне. Похмурий і холодний Ярема — провісник того, що наступна зима буде суворою і холодною.
Дівчата вмиваються росою, щоб бути ще вродливішими… Фото Володимира ЗAЇКИ
На Ярини-Розсадниці починайте висаджувати розсаду капусти. Щоб убезпечити хороший урожай, примовляйте: «Не будь голенаста, а будь головаста». Під час саджання примічайте, як лунка вбирає воду: якщо швидко — літо буде засушливим; повільно — вологим.
Від Пахома-Бокогрія настає стабільне потепління. Прийшов Пахом — війнуло теплом, каже народне прислів’я. Якщо день на Пахома погожий — все літо буде теплим.
Свято Зеленої Неділі, або Трійці сягає доби Трипільської культури. Наповнене глибоким християнським змістом, апофеозом Життя і Природи, воно стало в наш час національним. Бог Отець, Бог Син і Святий дух у своєму поєднанні є наріжним каменем віри у Світовий розум. Тому троїцькі свята поєднали в собі наші прадавні національні звичаї і обряди саме цієї неповторної пори року. Сільські обійстя повсюдно причепурюють гілками клена, берези, липи, ясена, гірляндами клечання. Долівки встеляють духмяною лепехою (татарським зіллям), м’ятою, любистком, чебрецем. Пам’ятаю зі свого дитинства, як у нашому дворі (хата стояла біля річки) на Трійцю молодь з усієї вулиці встановлювала Віху — вербове деревце. Його прикрашали віночками з квітів, ягідками вишень і черешень, цукерками і різнобарвними стрічками. Навколо дерева водили коло і співали «Подоляночку», «Ой зав’ю віночки на всі празники», «На хаті зілля, а в хаті весілля» та інші веснянки. Потім зі сміхом і жартами ламали вербу, намагаючись заволодіти якоюсь прикрасою. Якщо діставалась гілка з віночком, це давало надію на щасливий шлюб, стрічка означала далеку дорогу, ягідки і цукерки — достаток у житті. Цікаво, що гілки і стовбурець від зламаної верби юнаки і дівчата дружно саджали вздовж берега річки і по межі нашого городу. З роками виросло багато розкішних верб. Та коли батьки мої вийшли з колгоспу на одноосібне господарювання, земельну ділянку нам «обрізали» до 15 соток, а верби вирізали і викорчували, щоб не затіняли ріст колгоспних буряків…
Троїцький тиждень завше відзначається стабільною теплою погодою. Але якщо святковий день буде з дощем, то волога і прохолодна погода може протриматися довго. Трійця холодна — на рік голодний, каже народне прислів’я. Сподіватимемося, що ця прикмета не справдиться і святковий день порадує нас гарною сонячною погодою.
1—2 травня — День міжнародної солідарності трудящих
3 травня — Всесвітній день свободи преси
5 травня — Міжнародний день акушерства
6 травня — Юрія Весняного
8—9 травня — Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
9 травня — День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
10 травня — День матері
14 травня — Всесвітній день птахів, що мігрують
15 травня — Міжнародний день сім’ї
16 травня — День науки; День Європи
17 травня — Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва; Всесвітній день телекомунікацій та інформаційного суспільства; День пам’яті жертв політичних репресій
18 травня — День боротьби за права кримськотатарського народу; Міжнародний день музеїв
20 травня — День банківських працівників
21 травня — Вознесіння Христове; Всесвітній день культурного різноманіття задля співробітництва та розвитку
22 травня — День перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева; Міжнародний день біологічного різноманіття
24 травня — День слов’янської писемності і культури
25-31 травня — Тиждень солідарності з народами несамоврядних територій
26 травня — Національне свято Грузії. День відновлення державної незалежності
28 травня — День прикордонника
30 травня — День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження; Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням
31 травня —Трійця. Зелена Неділя
