Погодні умови листопада виявились дуже мінливими, що викликало труднощі у прогнозуванні та фіксації дати припинення вегетації, оскільки перехід до зимового спокою відзначається не за станом рослин, а за температурними показниками, характер динаміки яких у листопаді 2021року відзначався особливою строкатістю.
На переважній території області (окрім півночі) погодні умови листопада сприяли продовженню вегетації сільськогосподарських культур до 23 листопада. У північних районах Рівненщини припинення вегетації відбулось 9 листопада, коли середньодобові температури різко опустились за межу +3,0°С.
Впродовж місяця спостерігались часті атмосферні опади переважно у вигляді мряки, дощу, мокрого снігу та снігу, проте їх інтенсивність була незначною. Лише сума опадів за третю декаду перевищила норму на 26-46%, однак місячної норми так і не було досягнуто.
Загалом агрометеорологічні умови листопада, до моменту припинення вегетації, були сприятливими для росту та розвитку зимуючих сільськогосподарських культур: інтенсивність заморозків не завдали пошкоджень посівам, вологозабезпеченість ґрунтовою вологою у першій та другій декаді була переважно «достатньою». Малосприятливими були амплітудні коливання температури, що перешкоджали загартовуванню рослин перед входженням у зиму.
14 листопада на півночі та 25 на решті територій області було проведено осіннє обстеження посівів на спостережних полях. Його результати засвідчили, що озиме жито півночі (сорт «Харківське»), озима пшениця півдня (сорт «Чорнява»), які були посіяні у середині першої декади жовтня досягли масової фази «3-й листок» та супутньо – «утворення вузлових коренів». Стан посівів півдня та півночі – добрий, забур’янення – відсутнє або «слабке». А ось озима пшениця центральних районів (сорт «Тобак»), посів якої здійснено на початку третьої декади жовтня, на момент обстеження перебувала у початковій фазі «3-й листок», у доброму стані та без забур’янення.
Строки припинення вегетації зимуючих культур у 2021р. відносно середніх багаторічних були на 8 днів пізнішими у північних районах та на 20-21 день пізнішими – на решті територій. У порівнянні з минулорічними, значне відхилення строків характерне лише для північних районів – на 13 днів раніше, для решти території області вегетація припинилась лише на 2 дні пізніше.
Безпечність перезимівлі буде головним чином залежати від умов, що формуватимуться впродовж грудня-березня. Найпоширенішими та загрозливими факторами пошкодження та загибелі посівів у зимовий період є: різкі та сильні морози, недостатня товщина снігового покриву або його відсутність за низьких температур, коливання температурних показників значної амплітуди (часті відлиги), багаторазове замерзання та відтавання ґрунтового покриву, утворення висячої чи притертої льодяної кірки.
Як і минулого року, найбільш вразливими до умов зими будуть посіви, що не досягли масової фази «3-й листок», у той час як найсприятливішим етапом фенорозвитку для входження у зиму є «кущіння».
Комплексним показником сприятливості умов зимового періоду є мінімальна температура ґрунту на глибині вузла кущіння озимини за якою агрометеорологи області спостерігають з моменту припинення вегетації до відновлення навесні. Її співвідношення до розрахункової критичної температури вимерзання формує розуміння щодо можливого зрідження посівів навесні.
