Не погодою єдині! Мало хто знає, що гідрометеослужба має функції моніторингу навколишнього природного середовища. Комплексна лабораторія спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища, у складі Гідрометбюро Рівне, заснована у квітні 1977 року наказом Управління гідрометеорологічної служби Української РСР. Основним завданням лабораторії є організація і проведення систематичних спостережень за рівнем забруднення навколишнього природного середовища. Лабораторія Рівненського обласного центру з гідрометеорології проводить спостереження за станом забруднення атмосферного повітря по м. Рівне та поверхневих вод. Спостереження проводяться на трьох стаціонарних постах міста (вул..Ак.Грущевського, вул..Млинівська, вул..Небесної сотні) по 11 забруднюючих домішках: пил загальний, діоксид сірки, окис вуглецю, діоксид азоту, окис азоту, сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак, формальдегід, також проводиться відбір проб на визначення важких металів: кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром та цинк. Сектор спостереження за забрудненням атмосферного повітря очолює Козаченко О.Ю. Щоденно, крім неділі і святкових днів, чотири рази на добу спостережники за забрудненням природного середовища Кравчук Н.П., Даниленко Г.М. та Бабич Л.П. за допомогою автоматичних приладів відбирають проби повітря на визначення його забруднення. Щоденно техніки-лаборанти Жаворонкова Н.В., Гудакова Л.М. та Глущук І. Ст. проводять аналіз відібраних проб повітря. Наразі лабораторія проводить визначення 4 основних домішок (пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту) та 7 специфічних (оксид азоту, сірководень, фенол, фтористий водень, хлористий водень, аміак та формальдегід). За рік проводиться 25 290 аналізів. У межах міста знаходяться великі та малі підприємства різного виробничого профілю. Викиди таких забруднювальних речовин, як пилу (речовин у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом) та діоксиду азоту відбуваються при багатьох технологічних процесах, в тому числі при спалюванні палива в котельнях та від автотранспорту. Основним джерелом надходження формальдегіду в атмосферне повітря є пересувні джерела забруднення ( автомобільний, залізничний, авіаційний транспорт); фенолу та фтористого водню – виробничі процеси в промисловості.
Значним джерелом забруднення атмосферного повітря є неорганізовані викиди:
- транспортування гарячого асфальтобетону до місця проведення ремонтних робіт;
- ремонтні роботи на дорогах, пов’язані з укладкою гарячого асфальтобетону;
- пересувні бітумоплавильні котли для проведення ремонтних робіт на дорогах;
- електрогазозварювальні, газорізальні роботи на об’єктах будівництва;
- загоряння Рівненського полігону твердих побутових відходів, торфяників, стерні, сухої трави, пластику, поліетилену, тощо.
За останні 5 років спостерігається тенденція до зменшення середньорічних концентрацій важких металів, пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, фтористого водню, хлористого водню та без суттєвих змін залишаються середньорічні концентрації сірководню, фенолу, аміаку та формальдегіду.
По рейтингу серед 38 міст України м.Рівне займає 18 місце по Індексу забруднення атмосферного повітря за 2020 рік, це підвищений рівень. ІЗА - 5,7. Визначається кислотність атмосферних опадів. Проводиться відбір проб на визначення вмісту важких металів, які відсилаються для аналізу в Центральну геофізичну лабораторію м. Київ.
Лабораторія готує матеріали до видання звітів, щомісячних довідок, щорічників та інших матеріалів про стан забруднення атмосферного повітря та атмосферних опадів.
Вказана інформація щомісячно надається:
- місцевим органам влади,
- департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА,
- Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення та іншим зацікавленим організаціям.
Інформація використовується Міністерством енергетики та захисту довкілля України, при підготовці Національної Доповіді про стан довкілля в Україні; при підготовці довідок для проектних організацій „Про значення фонових концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі по м. Рівне та області”, які використовуються при будівництві та реконструкції підприємств народногосподарського призначення.
Гідрохімія. Відповідно до вимог Порядку здійснення державного моніторингу вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р. №758, наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.12.2020 р. №410 затверджена Програма державного діагностичного моніторингу вод, а також окремого доручення Українського гідрометеорологічного центру м. Києва на Рівненський обласний центр з гідрометеорології покладається проведення довгострокових систематичних спостережень за забрудненням поверхневих вод за хімічними, фізико-хімічними, біогенними та гідроморфологічними показниками басейну річки Дніпро суббасейн р. Прип’ять і басейну р. Дунай. Хімлабораторія проводить щомісячні спостереження за забрудненням поверхневих вод р. Устя, р. Горинь, р. Іква. При відборі проб води проводиться аналіз 1-го дня біля водного об’єкту де фіксується: час відбору проб води, температура води; pH води(водневий показник); розчинений у воді кисень; питома електропровідність; БСК5(біохімічне споживання кисню). В хімлабораторії в пробах води досліджується мінералізація: кальцій, магній, гідрокарбонати, хлориди, сульфати, натрій, калій. Біогенні речовини: нітроген амонійний, нітроген нітритний, нітроген нітратний, фосфор загальний, фосфор ортофосфатів, а також ХСК(хімічне споживання кисню). Згідно класифікації наведеної у Водному Кодексі України, р. Іква,
р. Горинь належить до середніх річок, р. Устя – до малих. Вони належать до басейну р. Прип’яті і є її лівими протоками. Середньомісячні витрати води наближені до значень мінімального стоку води 95% забезпеченістю. Поверхневі води р. Іква і особливо р. Устя безперервно потерпають, зазнають ризику забруднення від стоків комунальних підприємств, скиди промисловості, недостатньо очищені скиди перегружених очисних споруд. Хімізація р. Устя в межах міста продовжується регулярно унітазами, септиками виведеними безпосередньо у річку. Річка Устя є яскравим прикладом погіршення санітарно-екологічного стану. Особливо це помітно за течією води від м. Здолбунів, смт Квасилів і до гирла. Хімлабораторія проводить щомісячні спостереження за забрудненням поверхневих вод річок що протікають на території Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Житомирської областей, які належать до басейну р. Дунай. р. Уборть - Житомирська область належить до басейну р. Дніпро. В пробах води проводиться аналіз 1-го дня біля водного об’єкту, де фіксується час відбору проби води, температури води, вміст розчиненого у воді кисню, pH (водневий показник) БСК5(біохімічне споживання кисню), питома електропровідність. В хімлабораторії в пробах води досліджується мінералізація води, біогенні речовини, і забруднені речовини ХСК(хімічне споживання кисню). За рік проводиться відбір проб поверхневих вод суші в 44 пунктах на території Рівненської, Житомирської, Тернопільської, Ів. Франківської, Чернівецької областей. Виконується 10800 визначень гідрохімічних показників.
