Богдан Масовець: « Екологія і економіка нерозривно пов’язані між собою »
У Парижі в понеділок, 30 листопада, почала роботу Міжнародна конференція Організації Об'єднаних Націй з питань клімату. У ній візьмуть участь близько 150 лідерів держав і урядів з усього світу. Різні країни зібралися в Парижі, щоб вийти на нову універсальну угоду з приводу зміни клімату.
Напередодні саміту понад 180 країн світу вже передали свої плани і пропозиції з приводу дій в області клімату, на самій конференції вже очікується прийняття спільного рішення ООН у цій сфері. Що робиться зі зміною клімату в Україні та Рівненській області розповів начальник Рівненського обласного центру з гідрометеорології Богдан Масовець.
1.Які зміни клімату вже відбулися?
Україна характеризується сприятливим кліматом для життєдіяльності людини. Проте особливості місцеположення, розвиток атмосферних процесів створюють умови для виникнення стихійних метеорологічних явищ, які приймають іноді катастрофічний характер і приносять значні збитки.
Наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними в Україні. За останні 20 років. Посухи й повені не тільки почастішали, їх руйнівний вплив збільшується, як і наслідки середньорічна температура зросла на 0,8⁰С, а середня температура січня та лютого - на 1-2⁰С, що призвело до змін у ритмі сезонних явищ - весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу. Через кліматичні зміни погодні умови у нашому регіоні стають більш жорсткими для економіки .
2.Що чекає на нас у майбутньому?
Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УНДГМІ) розробив прогноз зміни клімату на території України до 2050 року. Підвищення максимальної та мінімальної температури за рік продовжиться, тобто зими стануть м’якшими та коротшими, а літо спекотнішим. Також відбудеться перерозподіл опадів – на всій території країни можливе збільшення майже на 20% опадів у січні, березні та квітні та зменшення влітку, що на фоні підвищення температури зумовить дефіцит вологи, особливо на півдні країни .У багатьох регіонах підвищення температури та посухи обмежать продуктивність сільського господарства, що є одним з найважливіших секторів економіки України .
Запаси води для пиття, промислових і cільськогосподарських цілей зменшуються. За прогнозами вчених, якщо ситуація не зміниться, до 2025 року дві третини людей світу будуть відчувати нестачу питної води. В Україні до 2020 року не очікується значних змін водного стоку, але ситуація ускладнюється високим рівнем забрудненості річок. Лісові пожежі стануть частішими та більш спустошуючими.
Очікується, що сніговий покрив і довжина зим скоротяться, що вплине на зимовий туризм, особливо на гірськолижний. Якби відмова від катання на лижах була єдиним наслідком зміни клімату, усе було б не так погано. Але економічні збитки від глобального потепління неухильно зростають. Відповідно до нещодавнього звіту Британського уряду, кліматичні зміни можуть коштувати світу близько 5% ВВП (Валовий Внутрішній Продукт) щорічно. Якщо справдяться найбільш песимістичні прогнози, ця цифра зросте до 20% ВВП.
У той же час, звіт свідчить, що вартість зменшення викидів вуглекислого газу може становити всього лише близько 1% світового ВВП. Інакше кажучи, прибуток від активних, своєчасних дій у цьому напрямку буде значно перевищувати збитки. В той час, як ми закликаємо до зменшення викидів шляхом переходу на відновлювані джерела енергії (вітрову, сонячну, геотермальну, біомасу і т.д), нам водночас потрібно адаптуватись до змін, що вже відбуваються.
3.Який вплив мають зміни клімату на Рівненщину?
Клімат України змінюється в напрямку збільшення небезпечних та стихійних явищ. Не виключенням є і Рівненщина. Територія нашої області знаходиться в двох ландшафтних зонах – Полісся та Лісостепу, велику її частину займають озера, болота та ліси, які формують власний мікроклімат.
Взимку буває 2-3 вторгнення холодного арктичного повітря, що приносить сильні морози, влітку відповідно 2-3 адвекції гарячого тропічного повітря з півночі Африки, що спричиняє сильну спеку.
Кількість небезпечних метеорологічних явищ на території нашої області в останні 10-12 років коливається зі стійкою тенденцією до збільшення – загальна кількість НЯ з 96 випадків у 2002 році збільшилася до 154 у 2010 році, що є максимумом за цей період, майже така сама їх кількість зафіксована у 2007 році (153). Таке явище, як гроза з 44 - у 2005 році почастішало до - 64 у 2010 році, сильний вітер з 24 - у 2000 році до 62 - у 2007 році, сильний дощ з 8 випадків у 2004 році збільшився до 21 у 2010 році. Особливо цей тренд став відчутним за останні 5-7 років.
4.Наша область сільськогосподарська, на с/г теж мабуть вплине?
Саме так. Зміна клімату є результатом взаємодії факторів техногенного та природного походження.
Зміни клімату завжди істотно впливали на всі сфери життєдіяльності населення, особливо на сільське господарство. Для агрометеорологічного забезпечення агропромислового комплексу області сьогодні використовуються стандартні кліматичні дані за 1961-1990 рр. Щоб розглянути, як змінилась температура, кількість опадів, за останні 20 років проаналізовано матеріали метеорологічних спостережень станцій Рівненської області за період 1991-2010 роки.
Потепління чітко простежується з 1988 року. За минулі після цього роки воно найбільш чітко виражене у зимові місяці.Середня місячна температура повітря січня зросла в середньому на 2.2º, лютого на 1.6º. Поступово зростає і температура повітря теплого періоду, особливо липня, серпня відповідно на 1.5º, 1.2º.Незначне зниження температури повітря на 0.1º простежується у грудні. Середня річна температура повітря, як головна характеристика потепління, порівняно зі стандартним періодом (1961-1990 рр) зросла на 0.9º.
Зазначу також, що в той же час внаслідок тривалих відлиг відбувається додаткова витрата поживних речовин на процесах життєдіяльності зимуючих культур. Із зимівлі вони виходять ослаблені, уражені хворобами. Крім того, теплі зими сприяють збереженню шкідників, насіння бур'янів, збудників хвороб. Зменшилась тривалість періоду перезимівлі.
5. Може у Вас є якесь звернення до жителів області?
В першу чергу, хотілося б звернутися з проханням берегти природу, з повагою ставитися до навколишнього природнього середовища, бути відповідальними, адже нам потрібно зберегти її для прийдешнього покоління.
