Травень характеризувався аномально холодною першою декадою та потеплінням у наступні дві. У першій половині місяця спостерігались заморозки у повітрі, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см від поверхні, інтенсивність яких могла становити загрозу для плодових дерев, у яких вже почала формуватись зав’язь, для сходів ранніх сортів картоплі та для полуниці у фазі «цвітіння».
За умовами зволоження територія Рівненщини у травні характеризувалась як «дуже посушлива». Впродовж 1-3 днів формувались суховійні явища, що не завдали шкоди сільському господарству.
Запаси продуктивної вологи ґрунту впродовж місяця переважно знижувались: на початку травня забезпеченість рослин продуктивною вологою ґрунту якісно оцінювалась як «оптимальна»-«надмірна», а в кінці – переважно як «недостатня»-«достатня», лише під окремими культурами у півметровому та метровому шарах – «оптимальна».
На спостережних ділянках агрометеорологів області за станом фенорозвитку с/г культур ситуація наступна.
Озима пшениця центру та півдня в останній день місяця досягла фази «колосіння». Того ж дня в озимого жита півночі відмічалось масове цвітіння. У ярого ячменю центру та півдня відмічалась фаза «нижній вузол соломини».
На початку другої декади було виконано сівбу соняшника на спостережній ділянці в центрі області. В останні дні місяця у посівів вже спостерігалась масова поява другої пари справжніх листків.
13 травня, що на тиждень раніше, аніж тогоріч, на ділянці півдня висіяно кукурудзу. До кінця місяця рослини досягли масової фенологічної фази «поява 3-го листка». На півночі кукурудзу сіяли 16 травня, а в кінці травня з’явились масові сходи.
Посів сої на півдні Рівненщини здійснювався у першій декаді, а в центрі – в кінці другої. У третій декаді на посівах вже з’явились сходи.
В огірка на півдні в кінці травня зафіксовано масову фазу «1-й справжній листок». У картоплі на півночі та на півдні області станом на кінець місяця спостерігалась масова фаза «утворення бокових пагонів». На початку третьої декади на півночі було здійснено висадку розсади капусти у відкритий ґрунт.
Масове цвітіння в кінці місяця відмічено у люцерни півдня.
У вишні та яблуні півдня, а також у груші та яблуні півночі продовж місяця відмічалась фаза «формування плодів».
В акації на півночі на початку місяця відмічено «розгортання перших листків»; в берези, акації та бузку півдня, а також бузку півночі впродовж місяця відмічалась фаза «початок цвітіння».
По завершенню весняного періоду було виконано аналіз агрометеорологічних умов впродовж березня-травня 2023 року та їх впливу на майбутній врожай озимих зернових культур. Таким чином, загалом агрометеорологічні умови весни характеризувались строкатістю: помірно теплий та з надлишком опадів березень з періодичним короткочасним утворенням снігового покриву та заморозками змінився переважно прохолодним, проте таким же дощовим квітнем; травень з аномально холодною першою декадою та потеплінням у наступні дві відзначився значним дефіцитом атмосферного зволоження.
Агрометеорологічні умови березня оцінювались як «задовільні» для росту та розвитку сільськогосподарських культур, оскільки у періоди значного похолодання сповільнювали та навіть призупиняли розвиток рослин, проте не завдали пошкоджень на спостережних ділянках.
У квітні агрометеорологічні умови для росту та розвитку сільськогосподарських культур найбільш сприятливими були у другій декаді, коли не спостерігалось значних коливань температурного режиму, а розподіл опадів був найбільш рівномірним у часі. У решту періоду місяця умови були задовільними через періодичні значні похолодання та надлишок ґрунтової вологи. У третій декаді квітня було помічено погіршення стану озимої пшениці у центрі області, а саме – пожовтіння листків, що було наслідком впливу дощової погоди впродовж другої половини березня-квітня, яка призвела до вимивання поживних речовин з кореневмісного шару ґрунту, створила дефіцит кисню у ґрунті через перезволоження.
Агрометеорологічні умови травня для росту та розвитку сільськогосподарських культур оцінювались як «задовільні» через заморозки та надлишок продуктивної вологи ґрунту на початку місяця та навпаки дефіцит вологи – у третій декаді.
Темпи розвитку озимих культур на кінець весни 2023 року були близькими до середніх багаторічних (відхилення в межах 2-3 днів) та переважно дещо пізнішими відносно 2022 року (на 5-6 днів), тільки на півночі – на 10 днів швидшими. Забезпеченість озимини ґрунтовою вологою на території Рівненщини найвищою була у третій декаді березня-другій декаді квітня, а найнижчою – у третій декаді травня. Прогнозовані рівні середньої по області врожайності у 2023 році виявились на 2 ц/га вищими за фактичні минулорічні для озимої пшениці, на 1 ц/га вищими для жита та на 2 ц/га нижчими для озимого ячменю. Тобто очікувані рівні врожайності озимини будуть близькими до рівнів у 2021 році.
