15 ТРАВНЯ Міжнародний день захисту клімату
Офіційна назва International Day of Climate Action
Засновано Організацією Об'єднаних Націй
Всесвітній День Захисту Клімату відзначається щорічно в усьому світі 15 травня.
Мета свята — звернення уваги міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату.
Установа цього свята стала відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь. Організатори численних акцій в багатьох країнах прагнуть не просто повідомити громадськість про існування такої небезпеки, а й показати шляхи вирішення проблеми через персональні дії кожного окремого громадянина.
1. Що таке зміна клімату?
Глобальна зміна клімату – одна з найгостріших екологічних проблем, які стоять перед людством.
Зміна клімату – суттєва та тривала зміна у статистичному розподілі погодних умов протягом тривалих проміжків часу: від десятиліть до мільйонів років. Це може бути зміна в середніх погодних умовах, або у розподілі погоди навколо середніх умов (наприклад, часті або рідкі екстремальні погодні явища).
Найбільш загальне визначення зміни клімату — це зміна статистичних властивостей кліматичної системи, якщо розглядати більш тривалі періоди часу, незалежно від причини.
У контексті екологічної політики термін зміна клімату стало синонімом антропогенного глобального потепління.
2. В чому вона проявляється?
Первісно розташування України та різноманіття природних умов зумовлювали сприятливий клімат для життєдіяльності людини, однак глобальний соціально-економічний розвиток на планеті зумовив певні зміни у навколишньому природному середовищі. Відтак впродовж ХХ ст. основні кліматичні характеристики на території України активно змінювались і, особливо варте уваги те, що ці зміни помітно перевищували глобально усереднені величини, поясненням цього ймовірно слід вважати той факт, що антропогенне і техногенне навантаження на довкілля в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу.
Аналізуючи клімат України, вчені відмічають, що його зміна відбувається в напрямку не лише мінливості середньомісячних параметрів, а й збільшення частоти проявів небезпечних та стихійних явищ. Не виключенням є і Рівненщина. Територія нашої області знаходиться в двох ландшафтних зонах – Полісся та Лісостепу, велику її частину займають озера, болота та ліси, які формують власний мікроклімат.
Прояв зміни клімату на території Рівненської області за останні кілька десятиріч відображається у зростанні середньодобової температури повітря на 0.8-1.0°С. Загалом, якщо говорити про зміну температури, то найбільше підвищення її відбувається в холодний період року. Це значить, що суттєво скорочується імовірність дуже тривалих і холодних періодів, проте абсолютно не зменшується імовірність короткочасних сильних похолодань. В лютому 2012 року спостерігалося 2 періоди короткочасних похолодань, коли були перевершені історичні мінімуми (1-3, 10-12, 17.02) – температура повітря була нижчою за весь період безперервних спостережень і становила 30-32° морозу.
Те саме стосується літнього періоду, коли суттєво зростає імовірність підвищення температури до +30° і більше. Збільшується тривалість спекотних періодів, прикладом є липень 2012 року – коли температура 10-ти днів з 31-го перевершила історичні максимуми і становила 31-35° тепла, серпень 2014 та 2015 років, коли було перевищено історичні максимуми за 4-ий та 7-ий дні місяця відповідно (максимальна температура в ці дні становила 31-36° тепла).
Абсолютний мінімум температури повітря за 70-річний період безперервних спостережень – 35° морозу було зафіксовано на метеостанціях в Рівному та Дубно у 1987 році, абсолютний максимум – 37,8° тепла на метеостанції Сарни у 1961 році.
Тенденцією є те, що в останні роки весняне тепло настає із запізненням, а вересень стає майже літнім місяцем.
Більшого поширення на тлі кліматичних змін набули стихійні метеорологічні явища – дуже сильні дощі, які можуть бути тривалими (100мм опадів за 1-3 доби) та короткочасні зливи (50мм і більше за 12 годин та менше).
Кліматичні зміни неабияк позначаються на довкіллі (екосистемах і біорізноманітті, харчових та водних ресурсах), здоров’ї і розселенні людей. Від цих змін залежать подальші шляхи майбутнього соціально-економічного розвитку.
3. Причини змін клімату?
Основною причиною антропогенної зміни клімату вважають емісію та збільшення концентрації парникових газів та аерозолів в атмосфері, що є наслідком соціально-економічного розвитку людства (зокрема розвиток промисловості, що супроводжується спалюванням викопного палива, зростання викидів транспортної індустрії та масштаби інтенсивного сільського господарства). Адже парникові гази в атмосфері планети працюють за принципом теплиці: пропускають видиме світло до поверхні, а теплове випромінювання утримують всередині. Таким чином, більше парникових газів – більше тепла затримується біля поверхні Землі і впливає на її кліматичну систему, викликаючи зростання температури, підвищення рівня моря, зміну структури опадів та інших фізичних параметрів навколишнього середовища.
4. Наслідки зміни клімату?
Сільське господарство є найбільш чутливим до зміни клімату з усіх галузей виробництва. Внаслідок змін клімату, які проявляються аномально теплими зимами, відсутністю опадів, що призводить до атмосферної та ґрунтової (зменшення продуктивної вологи в ґрунті) посух, суховіями і т.д. в сільському господарстві спостерігається зменшення продуктивності вирощуваних сільськогосподарських культур. Типові рослини стають непристосованими до більш високих температур та дефіциту опадів, відбувається зміна строків їх посіву, скорочується їх вегетаційний період, який стає недостатнім для формування повноцінного врожаю. Для того, щоб сільське господарство не було збитковим, фермерам необхідно шукати нові види та сорти культур, які будуть більш пристосовані до змін клімату та продуктивніші, однак варто враховувати їх вплив на стан та якість ґрунтів (наприклад, соняшник у нашій області є нетиповим, однак ця культура є стійкою до високих температур та посух, але вирощування соняшника має базуватися на принципах раціонального землекористування, оскільки від дуже сильно виснажує ґрунт, забираючи значну кількість поживних речовин, тим самим зменшуючи його родючість).
Внаслідок підвищення температури та відсутності опадів все частіше виникають лісові пожежі.
Пришвидшення процесів випаровування призведе до зменшення кількості питної води та води, що використовується для промислових та сільськогосподарських цілей.
Взагалі, внаслідок зміни клімату значно зростають економічні збитки як для регіону, так і країни і цілого світу.
5. Заходи для уповільнення темпів зміни клімату?
Основним заходом для уповільнення темпів кліматичних змін є зменшення викидів парникових газів шляхом переходу на відновлювані джерела енергії (сонячну, вітрову, геотермальні і ін.).
Що може зробити кожен громадянин для призупинення зміни клімату?
- вживати заходи зі збереження енергії у повсякденному житті;
- купувати енергоефективні побутові електричні прилади;
- економити водні та енергетичні ресурси;
- вимикати функцію очікування при невикористанні електричних приладів;
- при будівництві будинку використовувати матеріали для кращого збереження тепла, при можливості, встановлювати сонячні батареї на даху;
- сортувати сміття;
- ходити пішки, використовувати громадський транспорт (особливо трамваї і тролейбуси);
- не спалювати сміття і т.д.
